У своїй книзі Д.Є. Афіногенов досліджує історію константинопольського патріархату у 784-847 роках. головним чином із двох точок зору. Насамперед учений розглядає взаємини патріархів свв. Тарасія, Никифора та Мефодія та їх прихильників з імператорською владою, яка не раз виступала головною зачинницею гонінь на іконопочитання; крім того, історик звертає увагу на відносини патріархату у вказаний час із чернецтвом Студійського монастиря у Константинополі. У заслугу досліднику треба поставити видання в додатках Житія Микити Нікомідійського, послання Мефодія до єрусалимського патріарха, його ж "Слова про святі ікони" та "Слова про вигнання Никифора" пресвітера Феофана. 11Глава II. НІКІФОР (806-813) 39 Глава III. ВІДНОВЛЕННЯ ІКОНОБОРСТВА І ПРАВОСЛАВНИЙ ОПІР 59Глава IV. МЕФОДІЙ 85Глава V. ІКОНОБОРСТВО - ДОГМАТИЧНЕ ПОМИЛКА АБО ЗЛОСПОЖИВАННЯ ВЛАДИ 116Глава VI. ХРОНІКА ГЕОРГІЯ АМАРТОЛУ 132ЗАКЛЮЧЕННЯ 149ДОДАТКИ:Агіографія та історія 153Житіє Микити Мідикійського 156Послання Патріарха Мефодія 179Мефодій. Слово про Святі ікони 182Слово Феофана Пресвітера 196ІНДЕКС ОСОБИСТІХ ІМЕН І ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ 204БІБЛІОГРАФІЯ 208