"Слов'янський бестіарій" є першим досвідом словникового склепіння, побудованого на матеріалі пам'яток східно- та південнослов'янської книжності XII–XVII ст., який поєднує словник назв та словник символіки тварин. Специфіка середньовічного "наукового" опису і приналежність більшості "природничо" текстів до герменевтичного напряму книжності зумовили головну особливість книжкової "лексики природи": назви зооморфних персонажів виступають не тільки в номінативної функції, але і мають розгалужену символіку. Включення в книжкові оповіді про тварин фрагментів традиційних народних уявлень (етіологічні легенди, прикмети, повір'я, а також назви, що мають міфологічні конотації) наочно показує нерозривний зв'язок слов'янської "зоологічної" лексики з етнокультурним контекстом. Видання ілюстроване мініатюрами рукописів із найбільших російських архівів. Для фахівців та широкого кола читачів.