Джуд Пірсон був тією людиною, яка в одну мить могла вбити мене, а в іншу – поцілувати. Він був моїм викрадачом, моїм реальним пеклом, а тепер став моїм рятівником, моєю любов'ю. Безглуздо. Він безсердечний, не здатний нічого відчути, і тому я втекла… прямо в руки свого ворога. Джо Кемпбелл прагне страждань Джуда, а я просто стала пішаком у цій небезпечній грі.

Джо зламав мене у всіх сенсах цього слова. Все, чим я коли-небудь була, було знищено, а на цьому місці зросла ненависть і злість настільки люті, що я не відчуваю більше нічого. Тепер у мене виникла єдина мета. Помста.

Джуд

Кохання робить тебе слабким, перетворює на наївного мрійника. Вона була запорукою, ні в чому невинною дівчиною, коли її насильно притягли в мій корумпований світ. Через шкоду, яку я завдав їй, я не міг дозволити їй любити мене, тому відпустив, і тепер... вона в нього.

Незалежно від того, де вона зараз, вона завжди буде моєю. Ця людина відібрала в мене кожну грібану річ, і тепер у неї те останнє, що має для мене значення. Я вб'ю його. Повільно. Джо Кемпбеллу краще бігти, бо диявол іде за ним по п'ятах.

Іноді дві помилки можуть дати правильний результат.

Гнів.

Ненависть.

Помста.

Наша лють пов'язує нас, але вона також може і занапастити.