Хіба можна розповісти про Прованса в одній книжці? Гори та виноградники, трюфелі та дині, традиції та легенди, святі та бестії… З чого почати, чим знехтувати? Серйозний автор напевно зосередився б на чомусь одному і написав би солідний опус. До Пітера Мейла це не стосується. Будь-які відомості викликають довіру лише тоді, коли їх отримано шляхом особистого досвіду,— так вважає автор. Але не лише пошук теми жене його у винні льохи, на оливкові ферми та фестивалі жаб. «Принагідно я отримую задоволення, не сперечаюся», - зізнається Мейл. Керуючись здебільшого власною цікавістю та особистими слабкостями, «легковажною пташечкою» пурхаючи з гілки на гілку, від одного питання до іншого, Мейл зібрав дуже цікаву «колекцію фактів і фактиків» про Прованс, райський куточок на землі, про який пише з незмінним коханням та гумором.