У пропоновану збірку творів класика вітчизняної літератури XX століття Юрія Павловича Казакова (1927–1982) увійшли його найкращі оповідання – розумні, тонкі, ліричні, філософські. Знаменитий письменник Юрій Нагібін так згадував про нього: «Він не відав періоду учнівства, дозрівання, він прийшов у літературу сформованим письменником з прекрасною мовою, вигостреним стилем… Він ніколи не пристосовувався до “вимог”, моди, панівних уподобань і навіть не знав, що це таке… Слово було дано йому від Бога. І я не зустрічав у літературі більш чистої людини». Казакова завжди притягувала першооснова життя, її владна сила, що виявляється не в «сьогоднішньому дні» з сьогохвилинними клопотами, а в осягненні людської природи, найяскравіше помітної у праці, любові, щастя, турботі про близьких.