Очолив проектування нових кораблів – Джузеппе Рота. Спочатку він вивчив завдання проектування, видане 1925 року. При проектній водотоннажності 1500 тонн нові "скаути" повинні бути озброєні 6 120-мм знаряддями (три двоствольні установки) і два двотрубні 533-мм торпедні апарати і мати максимальну швидкість не менше 38 вузлів. Була ще одна важлива вимога – максимально менші розміри кораблів для зменшення їх помітності. Джузеппе Рота блискуче впорався і з цим завданням. Ще однією особливістю проекту став ешелонний принцип розміщення головної енергетичної установки: дві групи, в кожній по 1 турбіні і по 2 котли. Тому кораблі були двотрубні. На думку італійських конструкторів, це підвищувало його живучість. 120-мм гармати головного калібру розміщувалися у трьох двоствольних установках. Тоді в італійському флоті це був найбільший універсальний калібр, а на розробку нової зброї часу не було. Рішення про будівництво нової серії прийняли у 1926 році. Незабаром креслення передали на верфі. Першим 5 жовтня 1926 року заклали "Ланцеротто Малокелло". Після спуску есмінців типу “Турбіне” та “Страле” заклали ще 11 кораблів серії, які отримали імена уславлених середньовічних мореплавців. А сам тип став називатися "Навігатори". Спочатку їх класифікували як есмінці, у 1929 році, як “скаути” (винищувачі), а коли у 1938 році стало зрозуміло, що розвідкою займатиметься авіація, їх повернули до класу есмінців.