Це — перше за 75 років перевидання прози Андрія Соболя (1888–1926). Сучасники високо цінували автора. Він знайшов неповторний тон, стиль, сюжети, щоб розповісти про трагічні долі людей у революційну та післяреволюційну епохи. Читачі знайдуть дивовижні упередження булгаківських диявольських мотивів і спорідненість із прозою Бабеля та Олексія Толстого про Громадянську війну. На відміну від них, Соболь був есером із довоєнним стажем і, приймаючи революційну дійсність, не зміг пережити її жорстокість. Перед нами очевидний випадок незаслуженого забуття письменника. Сподіваємося, що на нього чекає повторне визнання вже у наших сучасників.