Келемен Мікеш (1690-1762) - сподвижник, відданий послідовник і слуга великого діяча угорської історії, борця за незалежність, угорського народу князя Ференца II Ракоці (1676-1735), який став однією з ключових постатей угорської національної свідомості. Листи Мікеша були адресовані фіктивному адресату ("кузині") - дальньої родички, яка нібито також живе в еміграції, але на відстані, на іншому, азіатському, березі Босфору, жінці, до якої він відчуває не тільки родинні почуття. Живі, безпосередні інтонації, що фарбують листи, свідчать про інтенсивне духовне життя, яким, за відсутністю реального суспільного, жив автор. У цьому – і не тільки в цьому, а й у вмінні придушити відчай, який часто ставав майже нестерпним, і робити свою справу – йому допомагають гумор, іронія та самоіронія. Залишений ним твір досі захоплює читачів і в Угорщині, і в інших країнах. Мікеш із повним правом може вважатися основоположником угорської художньої прози. Келемен Мікеш (переклад Ю.П. Гусєва) 417 Габор Тюшкеш. Келемен Мікеш та «Турецькі листи» (переклад Ю.П. Гусєва) 423О.В. Хаванова. Батьківщина Келемена Мікеша: Трансільванське князівство 477Примітки 499Список ілюстрацій 601