«…Можливо, якби Рогачові одразу ж, тільки-но виявивши пропажу, звернулися до міліції… Звичайно, зараз злочинці пішли розумні, ретельно витирають усі поверхні на місці злочину, щоб не залишити відбитків пальців. Тим не менше, хоч якісь сліди могли б зберегтися. Але тепер уже пізно. Втім, Лариса і не має права критикувати друзів. Та й саму її ніхто не змушував розслідувати. Якщо спочатку Котова взялася за цю справу, лише бажаючи допомогти подрузі, то тепер ситуація дещо змінилася. Лариса по-справжньому зацікавилася, мріючи дізнатись, хто і як викрав гроші. І – головне – яким чином злодій дізнався про шифр! Адже для цього необхідно бути дуже близьким другом сім'ї. Лариса розпрощалася з Новицьким, сіла в машину та закурила. Вона намагалася відмахнутися, але припущення, на перший погляд шокуюче і геть-чисто позбавлене правдоподібності, як настирлива муха, дзижчало в її голові…»