Волям долі наш сучасник опинився в сімнадцятому столітті в тілі дрібного німецького князька, яких у Священній Римській імперії як бруду. І все начебто добре кругом Європа, а тільки не сидиться добру молодцю на рівному місці! Ось і понесла його нелегка на батьківщину у розпал Смути. А знову придбані співвітчизники подумали-подумали, та й вибрали іноземного князя своїм государем. І знову все начебто добре: сиди смирно і царюй на славу, але, як сказав поет, «спокій нам тільки сниться». На кордонах знову неспокійно, бо прикро польському королевичу, що московський трон йому не дістався. І всередині країни, варто тільки відвернутися, як бояри, що розбаловались за час Смути, так і норовлять встромити ніж у спину, крикнувши: «Цар не справжній!»