Перша вітчизняна монографія, присвячена аналізу ідей Макса Хоркхаймера, засновника Франкфуртської школи соціальних досліджень. Розглядаються розвиток концепції критичної теорії, обґрунтування нового методу соціальних досліджень, що складався у дискусіях з колегами та однодумцями (Л.Левенталь, З.Кракауер, Т.Адорно, Е.Фромм), а також у полеміці з найбільш впливовими школами сучасності (неокантіанство, феноменологія, філософія життя, психоаналіз та ін.). Погляди Хоркхаймера представлені також у ширшому контексті модних течій XX ст: експресіонізм у мистецтві, літературі. В оформленні обкладинки використано фрагмент карикатури Фолькера Кригеля.