Протягом усього кількох років і з найбільшою скритністю стався справжній океанський поворот навколо іранської осі. Навіть якщо моря за своєю суттю становлять простір, у якому слабкі у демографічному відношенні, але передові з погляду технологій цивілізації можуть змусити визнати свій вплив, Європа, США, як і Японія, дозволили собі зменшити свій вплив на морських просторах. Незважаючи на зростаючу маритимізацію економіки, багато країн продовжували повертатися до океану спиною, водночас прискорюючи цим свою маргіналізацію. (Маритимізація – зростання ролі моря в широкому сенсі в економіці країни, що одночасно призводить як до прискорення розвитку прибережних регіонів держави, так і наділяє сама держава, яка активно діє на морі, важливими перевагами у світовій конкуренції. – прим. перекл.). Приміром можна назвати Іран, який віддав перевагу ув'язненню в атомній цитаделі збільшенню свого впливу на морях, арабські країни, які постійно перебувають у пошуках морської стратегії, або Африку, пограбовану з моря. На відміну від них три цивілізації здійснили значний поворот до моря: Бразилія, Індія та Китай. Отже, океани, ці дзеркала геополітичних амбіцій, пережили справжній поворот, здатний незабаром змінити сам світовий порядок...