Я не знаю, де закінчується вигаданий сюжет і починається життя. Питання це для мене болісне. Ніколи не зможу на нього відповісти, але постійно шукаю відповіді. Можливо, те й інше однаково реально, просто хтось живе всередині чужих нав'язаних сюжетів, а хтось вигадує свої власні. Повісті "Салюки" та "Теорія ймовірності" написані за матеріалами кримінальних справ. Імена персонажів змінено. Їхні вчинки реальні. Їхні почуття, переживання, подробиці особистого життя я, звичайно, вигадала. Документально-пригодницька повість "Точка неповернення" є дорожніми нотатками. Коли я писала трилогію "Джерело щастя", мені довелося поринути у таємничий світ історичних фальсифікацій. Спроба відрізнити міфи від реальності стала фантастичною подорожжю в часі. Усі наведені у ній документи справжні. Тут я нічого не вигадала. Я просто змінила кут зору загальновідомих подій і фактів. До збірки також увійшли оповідання, есе та вірші різних років. Усі вони про мене, моє життя. Втім, за достовірність не ручаюся, бо не знаю, де закінчується вигаданий сюжет і починається життя.