Автофікшн про батьківство, гени, прийняття хвороб та особливостей близьких людей. Марина дізнається про те, що її батько, радіобіолог, який тестував ґрунт після аварії на Чорнобильській АЕС, помер від рідкісного захворювання — хореї Гентінгтона. Будучи вагітною та панічно боячись передати хорею у спадок своєму синові, вона розмірковує про сприйняття себе як матері, переосмислює роль батька у своєму житті та історію їхнього взаємного відчуження. Намагаючись зрозуміти, якою людиною був батько, Марина торкається теми цінності людського життя в Радянському Союзі, непромовленості сімейних травм та сорому за своїх близьких.