Його звуть Граф (хоча, як його звуть, різниці великої немає). Він вилуплюється на світ з коми, і відтепер спосіб його існування – подолання законів тяжіння, жорстоких закономірностей Життя та Смерті, створення своєї «прозорої» реальності без пут Обману та кайданів умовностей. Граф не фіксується на способі життя та соціальному статусі. На відміну від багатьох він завжди пам'ятає, що він гість на цьому святі життя. Його взаємодія з навколишнім світом, і зокрема соціумом влаштована так само як взаємодія японця, що медитує, з садом каміння - свідомість не замутнена питаннями грошей, кар'єри, зв'язків, пристойностей, затишку, соціальною визначеністю. Потік реальності приміряє нею образи двірника, сутенера, вантажника, мільйонера, держслужбовця, шевця, поета; і останній, мабуть, більше йому личить. Сон, що підкрався у свідомості Графа впритул до реальності, постійно посилає його на бій, то з іноземцями, то з вадами його власної душі.