Короткі розповіді про «жизнь». *** Спочатку котики розчулюють. Великі очі, маленький носик, гладка вовна. Лежать собі на колінах у господарів, згорнувшись клубком, і радують оточуючих. Але котики ростуть, починають виявляти характер. Хтось починає дряпатися, хтось клянчить м'якого корму. А хтось пропадає: чи загубився, чи вирушив шукати кращої частки. Минають роки, і котики вже не схожі на тих, що лежали навколішки і блаженно вилизували свою вовну. В очах зникла радість і з'явилася настороженість, вуха ловлять незвичайні звуки, щоб кинутися навтьоки. Придивіться до моїх котик. Можливо, вони вам когось нагадають.