Книга професора Києво-Могилянської академії Наталії Яковенко, яка стала українським інтелектуальним бестселером останніх років, пропонує погляд на десять століть української історії (ІХ-ХІІІ ст.), альтернативний традиційному національному наративу. Оповіданням про страждання народу, який прагне знайти свою державу, автор протиставляє історію України як тривалий процес цивілізаційних зустрічей (Заходу та Сходу, православ'я та ісламу, католицтва та православ'я) та результат взаємодії та конфліктів різних держав, етнічних та соціальних груп, що творили неповторні культур , чому судилося стати нинішньою Україною. У світлі цієї концепції знаходять нове та різнобічне трактування також і дискусійні вузли загальної українсько-російської історії. Кому належить спадщину Стародавньої Русі? Чи була Переяславська рада 1654 р. «возз'єднанням»? Як пояснити протиріччя особи Івана Мазепи? Суворість наукового опису та витонченість стилю роблять книгу Яковенка одночасно і серйозним, і захоплюючим читанням. На даний момент це найбільш повне з опублікованих російською мовою введення до передмодерної історії України, яке може служити навчальним посібником.

ЗМІСТ:Вступ. Про що ця книга 5Територія України: історичне ядро та пізніші прирости. — Назви та самоназви української території. — Схід та Захід в українському прочитанні. — Передмова до другого видання [2005] Розділ I. Від Кия до «останнього вікінга» Святослава 31Кій та його «поляни» — ребус для істориків. - Руси і "Руська земля" в IX-X ст. Розділ II. Під Знаком візантійської цивілізації 531. Київська Русь — держава та люди 53Володимирове хрещення Русі в легенді та реаліях. - Контури державної будівлі XI ст. — Боротьба князів за київське «причастя» у XII–XIII ст. - Люди Русі: oratores, bellatores, laboratores. - Писемність. Мова. «Давньоруська народність» чи етноси?2. Русь і Степ 103Кочові держави — вороги / сусіди русичів. — Імперія Чингісхана та Чингісідів перед нападом на Русь. - Походи Батия. Створення Ак-орди, чи Золотий Орды3. Галицько-Волинське князівство — Королівство Руське Формування території. "Сепаратизм" Ростиславичів. — Війни за «галицьку спадщину». Данило Галицький. — Новий переділ «галицької спадщини». Фінал києво-російської історії. — Куди «перетекла» києво-руська історія Розділ ІІІ. Несхожі відгалуження руського ствола (кінець XIV – середина XVI ст.) 1441. Галицька та Подільська Русь 144Зміни в етнічному складі населення у XV ст. — Від бояр та дружинників до шляхти-русинів «польської нації». — Православна та Римо-Католицька Церкви: перші досліди співіснування. — Конфесійна та етнічна строкатість міст. Міські "нації". - Поширення Магдебурзького права. Перші ремісничі цехи. — «Відкриття світу» за допомогою книги та подорожей. Латинська школа у руських містах. - «Галицький Ренесанс»: неолатинська поезія, архітектура, пластичні мистецтва2. Київська та Волинська землі Гедімін та Ольгерд — «збирачі руських земель». — Велике князівство Литовське при Ольгердовичах та Вітовті. — Свидригайло у династичній війні 1432–1438 років. — Дві соціальні моделі XV в. Волинь Свидригайло та Київське князівство Олельковичів. — Зміна розміщення сил між Вільною та Москвою. Повстання Михайла Глинського. – «Княжий синдром» – візитна картка Волині XVI ст. — Набуття самостійності Київською митрополією. Співіснування православних із католиками. - Місто, міське право, міське населення. - Від партикулярних привілеїв до законодавчої системи: Литовські статути та реформи 1560-х рр.3. Перші сто років козацтва Дике поле. Пороги. Великий Луг. — Ранні згадки про козаків-татар та козаків-русинів. Суперечка про витоки українського козацтва. - Кримське ханство - каталізатор козаччини. — Лицарі християнства у мусульманській сукні. - Запорізька Січ князя Байди-Вишневецького Розділ IV. Україна-Русь – третій зайвий у Речі Посполитій «Двох Народів» 2511. Люблінська унія та перші десятиліття після унії 251Привабливість унії. — Волинці та кияни на Люблінському сеймі 1569 р.: унійний привілей. — Сплеск княжої могутності після унії. — Зустріч Русі з Руссю: галицька шляхта на Волині та Київщині. - Народження «старожитного народу руського». - Острозька академія2. Церква та російське суспільство від Брестського собору до легалізації православної ієрархії (1596–1632) 275 Напередодні міжцерковної унії. — Два собори у Бересті 1596 р. — Протестанти — третя сила у суперечці. — Словесна війна за та проти міжцерковної унії. - Силові конфлікти «Русі з Руссю». Єзуїтське місіонерство та ворожість до «ляхів». — Шляхта та міщани на варті православного «благочестя». — Таємне висвячення митрополита під охороною козацької шаблі. - Нова політична свідомість, або Поява «третього народу» у Речі Посполитій «Двох Народів»3. Шляхта, народ, козаки: вузол взаємозв'язку і протиріч Колонізація степового прикордоння. Поляки та євреї на новоосвоєній території. — Селяни, бояри, міщани: специфіка життєвого устрою. — Козацтво між «реформою Стефана Баторія» та смертю Петра Сагайдачного. - Боротьба за самоствердження: козацькі війни 1625-1638 рр.4. Роздвоєний світ, або Загальний образ культури України-Русі кінця XVI – середини XVII ст. 372Перші кроки на шляху конфесіоналізації: «ментальність реформ». - Школа, колегія, гімназія, академія. — Різноманітність мовних та конфесійних практик. — «Сармати-роксолани» та/або «польські сармати». — Світ більшості на тлі «ментальності реформ» елітарної культури V. Козацька ера 4071. Козацька революція 1648-1657 р.р. Богдан Хмельницький — людина, вождь-визволитель, «біч Божий». — На терезах військового щастя. - Жахи війни. — Дипломатія гетьмана у пошуках виходу. — Переяславська угода 1654 р. — Територія та модель влади/управління козацької держави. — Старшинський корпус: соціальна та світоглядна несумісність. - Початок московсько-польської війни. Смерть Богдана Хмельницького2. Руїна (1658-1678) 483 Вступний акорд до громадянської війни: Мартін Пушкар проти Івана Виговського. — Спроба повернутись у звичний світ: Гадяцька угода 1658 р. — Гірка доля Юрася Хмельниченка. — «Війна берегів»: Павло Тетеря та Іван Брюховецький. - Андрусівське розполовинення 1667 - Дем'ян Многогрішний за і проти Москви. - Турецька альтернатива Петра Дорошенка. - Рукотворна пустеля після Чигиринських воєн 1677-1678 рр.3. Мазепа та мазепинці 522Багатоликий Іван Мазепа. — Шлях до полтавської катастрофи. - Vae victis. - Спроба реваншу Пилипа Орлика4. Останні десятиліття козацтва на Правобережній Україні гетьмани «турецькі» — гетьмани «польські». - Паліївщина5. Культура, освітлена загравою війни 563Поколінські ритми «довгого» XVII ст. — Народження «козацько-російської вітчизни». - Зміни у житті Православної Церкви. Минуле і теперішнє очима її служителів. — Образ української історії у «літературі канцеляристів»: Григорій Граб'янка, Пилип Орлик, Самойло Величко. — Запорізька Січ — квінтесенція народовладдя. — «Ми» та «вони», або Нове сприйняття сусідів. - У химерному світі бароко Розділ VI. Між Мовою Посполитою та Російською імперією 6131. «Пророцтво Вернигори», або Коліївщина: дилема українсько-польських взаємин у Речі Посполитій 613Річ Посполита між хаосом та спробами «направи». — Шляхта та городяни: малюнок соціального портрета. - Віра бідних: феномен хасидизму. — Селянська проблема. Соціальний бандитизм: опришки та гайдамаки. — Вибух Коліївщини 1768 р. — Зміни у житті Церкви. Василіанське просвітництво2. Згасання козацьких автономій у підросійській Україні 656Політико-адміністративний устрій та суспільство Гетьманщини. — «Козацькі вільності» у петербурзькій редакції 1720–1740-х років. - Смуга надій: правління Кирила Розумовського (1750-1764). — Новий лад, нові «чини», нові «дворяни». — Останні спроби перешкодити змінам у Гетьманщині. - Тихе згасання слобідської України. - Фінальні півстоліття Запорізької Січі. Додатки 701 Бібліографія. - Список ілюстрацій. — Іменний покажчик