Книга французької письменниці Франсуази Важнер — про прекрасну жінку, пані Рекам'є (1777–1849), чиє ім'я уособлює відмінний смак та освіченість. Вона не писала романів і не створювала картин, але мала дивовижну здатність притягувати до себе неординарні особистості, відкриваючи їх талант, допомагаючи і підтримуючи їх. Її краса, у поєднанні зі щирістю та розумом, підкорила багатьох художників. Жулі Рекам'є зробила свій салон центром опозиційних настроїв щодо Наполеона. Крім політиків, до неї на вогник зліталися найвідоміші особистості тієї епохи: знаменита пані де Сталь - відома французька письменниця початку XIX століття, Жан Жак Ампер - син великого французького вченого Андре-Марі Ампера, Євгенія де Богарне - дочка Жозефіни, перша дружина Наполеона, пан Бернадот — майбутній король Швеції, письменники Проспер Меріме і Сент-Бев, поет і письменник, який однаково досяг успіху як на літературній, так і на політичній ниві — Франсуа Рене де Шатобріан (останнє пристрасне кохання Жюлі). Вона була дружна з Оноре де Бальзаком та Віктором Гюго, її пов'язували спільність смаків із Мюссе та Стендалем, нею захоплювалися художники Ж.-Л. Давид і Ежен Делакруа і багато-багато інших, колір французького мистецтва і науки, люди, чиї імена назавжди стали складовою світової культури. за підтримки Міністерства закордонних справ Франції та Посольства Франції в Росії. Переклад здійснено за виданням Françoise Wagener, Madame Récamier. Editions. Jean-Claude Lattes, Pans, 1986.