«Микола Миколайович» Юза Олешковського – це бестселер. Тиражується, популярна книга, що продається. Але це іноземне слово не передає ще однієї, найважливішої властивості, особливості бестселерів, які народжувалися в Радянському Союзі. Це - переписування літературних творів від руки, їх поширення кустарним способом – у туманних копіях друкарської машинки, у сторінках, забруднених вугільним пилом ксероксу… Радянський бестселер – це насамперед твір, вільний від цензури. Яке, як у знаменитому романі Бредбері, запам'ятовували напам'ять і переказували один одному, коли не було щасливої можливості прочитати хоча б десяту копання легендарного оригіналу. І, якщо стати членом Радянського Союзу письменників було відносно нескладно, (їх, тепер майже забутих, було близько десяти тисяч), то авторами «самодельних», «рукотворних» російських бестселерів ставали лише одиниці, істинні письменники, відзначені печаткою Бога… «Микола Миколайович » Олешковського листувався, передруковувався і переказувався. Андрій Бітов назвав його "пам'ятником літератури". Так, ще й "пам'ятник". Не всякий бестселер стає пам'яткою. Більше сорока років минуло відтоді, як у радісному натхненні було написано і розійшовся по всьому російськомовному простору знаменитий роман Олешковського. При перерахованих вище способах поширення рукопису неважко уявити, скільки траплялося описок, друкарських помилок і просто домислів цілих абзаців. І зараз в Інтернеті можна зустріти «Кізма» замість «Кімза» та інші огріхи, друкарські помилки, на які не кожен читач звертає увагу. Але на них звертав увагу автор, якого, як майстри слова, уражав такий стан улюбленого дітища. Крім того, через багато років і сам автор змінився. І те, що колись у далекій молодості, здавалося йому чудовим і майже досконалим, уже різало око. Від колишнього «Микола Миколайовича» залишилися «тільки пам'ять про веселощі колишнього натхнення, та й радість схожа на щастя…». Бестселер потребував доопрацювання. Йому був потрібний апгрейд. Навесні 2014 року Юз Олешковський закінчив роботу над новою редакцією твору, супроводивши зауваженням: «механік собою задоволений, перебравши мотор і замінивши кільця циліндрів». До уваги шанувальників «Микола Миколайовича» надається цей єдино правильний та остаточний варіант роману: «Микола Миколайович» (апгрейд). Олександр Дунаєнко.