Генріх Грец народився 31 жовтня 1817 року в містечку Ксіонсі (суч. Ксенж-Великопольський) королівства Пруссія, в іудейській бідній сім'ї (батько був м'ясником), яка, зважаючи на рано виявлені у хлопчика здібності, намагалася дати йому освіту. 1842 року він отримав від міністра дозвіл записатися в Бреславльський університет, не піддаючись попередньому випробуванню на атестат зрілості. В університеті Грец вивчав переважно східні мови та філософію. Відразу він почав займатися літературною працею. Першою самостійною роботою Греца була дисертація «Гностицизм та іудаїзм» («Gnostizismus und Judenthum», Бреславль, 1845), за яку автор отримав звання доктора Єнського університету. Згодом він відмовився від зроблених ним у цьому творі висновків, але коли книга вийшла, вона звернула на себе увагу вчених. З 1869 року, отримавши звання професора, Грец читав у Бреславльському університеті; він був постійним співробітником і редактором «Monatsschrift» з 1869 до 1887. У Бреславлі він написав майже всі свої праці. Головною працею Греца є широко задумана «Історія євреїв з давніх-давен до теперішнього часу», яка вийшла в одинадцяти, згодом дванадцяти томах (1853-1875). Пропонований (10-й) том описує період від вигнання євреїв з Іспанії та Португалії до поселення маранів у Голландії (1496-1618 рр.).