Борис Олександрович Порфир'єв народився 1919 року в м. Радянську Кіровської області в сім'ї службовців. Закінчив середню школу у м. В'ятці (Кіров), потім навчався на історичному факультеті Ленінградського державного університету, звідки пішов на фронт та брав участь у обороні Ленінграда. Писати він почав на фронті. У 1945-1946 роках у журналі «Вогник» було опубліковано цикл фронтових оповідань Б. Порфир'єва, з них і починається його письменницька біографія. До книги увійшли дві перші частини трилогії («Бенефіс Юхима Верзиліна», «Цирк „Гладіатор"»), об'єднані загальною назвою. Роман розповідає про самородки з народу, що віддали всі сили російському спорту, про їх непрості долі на початку ХХ століття. роману — чесному і чуйному борцю Юхиму Верзиліну; щирому і довірливому Микиті Сарафанникову; у романі виведені й особи історичні—імператор Микола II, військовий міністр Сухомлінів, борці Піддубний, Заїкін та інші.