Жив у селищі хлопець, не від цього світу, але ніхто не міг здолати в шаховій грі. Увійшов Льоня перед кіносеансом у формі фашистського офіцера з автоматом. Дерев'яний. «Комуністи є?! Встати!» Встали двоє. Першого секретаря райкому партії терміново поінформували про «жарт». Ті, комуністи, які не підвелися, постояли на килимі. Фейлетон до друку не пішов. У КПРС не вступив, хоча редактор вимагав, щоб безпартійні журналісти вступили до лав. Установка була така над. У грудні та в лютому ходив до райкому партії, але мені відповідали, що ліміт на «штиблетників», тобто інтелігенцію, скінчився. Оповідання мої не всім подобалися. Хоча, як мені здавалося, крамольного в них нічого не було. А тому кар'єрне зростання безквитковику не світило.