Люди з найдавніших часів створювали лабіринти. Вони мали незвичайні, загадкові властивості і нерідко наділялися магічним змістом, символізуючи спуск у вогненну безодню пекла, сходження в небесний Град Божий або цілком земну дорогу в Єрусалим. У різні епохи та на різних континентах лабіринти видряпували на стінах печер, викладали з величезних валунів на берегах північних морів, набирали з мозаїки у храмах та вміло влаштовували з чагарника у королівських садах. У XX столітті вони пережили справжнє відродження — з незрозумілого старовинного дива перетворилися на улюблену розвагу для публіки, природну частину парку, садиби чи дитячого майданчика. Що головне у лабіринті: краса чи плутанина ходів? У чому його загадка? Десять розділів цієї книги – як десять витків лабіринту; американець Девід Маккалоу проходить їх, не разу не збившись зі шляху, впевнено та зі знанням справи.