«Тибетський буддизм» — перше в російській і зарубіжній науці дослідження процесу вкорінення буддизму в суспільство Тибету і держава VII–XVII ст. вчення Будди Шакьямуні, що виникло в давній Індії, стає державною релігією Тибету, що визначила історичні долі цієї країни і духовні устремління її народу. Автор яскраво і історично достовірно відтворює етапи вростання буддійської ідеології в імперії, населеної войовничими безписними етносами. Читачам належить дізнатися, яким чином буддизм, закріпившись у геополітичному центрі Серединної Азії, сприяв перетворенню колись грізної та агресивної тибетської імперії на миролюбну цитадель духовної культури, що поширювала буддійське просвітництво далеко за своїми кордонами. автором у особистих контактах з тибетськими та монгольськими вченими — носіями живої релігійної традиції. Простота та ясність викладу, розмаїття захоплюючих історико-культурних сюжетів роблять її доступною та привабливою для широкого кола читачів.