Інтернет розмив межі часу, простору та бажання – як би далеко один від одного не були закохані, вони завжди доступні тут і зараз. Тож чи можна розлучитися по-справжньому? На це питання береться відповісти оповідачка Джоанни Уолш, подорожуючи Європою та проживаючи закінчення роману, який протікав здебільшого онлайн. Ця проща продиктована випадковістю. У поїздах, автобусах, літаках, на ходу, у перманентному русі Уолш осмислює складності перетворення туги на мову, перепривласнює та перенабуває статус подорожуючого письменника, колись доступний тільки чоловікам, і складає карти міст, за якими орієнтується в складностях сучасного кохання. Вона пише про мистецтво, нудьгу, сором, фотографії, шлюб, технології і місце, яке займає жінка в публічному просторі. Ця книга про межі – між місцями, людьми, жанрами – і про те, як ми можемо їх перетнути.