Якщо по суботах у підвалі клубу самогубців збираються ті, кому вже нема чого втрачати; якщо жінка, схожа на змію, шепоче щось жахливе тобі на вухо у світлі ліхтаря; якщо в пошуках золотої рибки сумний рожевий слон блукає руслом річки, а Аліса, дівчина з художньо порізаними зап'ястями, танцює на пустирі і співає пісню гурту «Placebo» – отже, настала найбожевільніша осінь у твоєму житті. Спробуй запам'ятати кожну її мить, кожен осінній дощ. І якщо Аліса одного разу спитає, чи зістрибнеш ти разом з нею з греблі, просто візьми її за руку, і не відпускай до самого кінця.