Володимир Максимов, видатний письменник «третьої хвилі» російського зарубіжжя, засновник журналу «Континент» — потужного рупора вільного російського слова у вигнанні другої половини XX століття, створив яскраві, оригінальні, насичені філософськими роздумами твори. Роман "Сім днів творіння" приніс В. Максимову світову популярність і став першою віхою на шляху його відлучення від Росії. У проповідницькому пафосі жорсткої прози письменника, у глибоких роздумах про долі Росії, у співчутті до людини критики побачили продовження традицій Ф. М. Достоєвського. Теми драматизму повсякденного життя, звернення до християнського ідеалу, достовірно розкриті в «Семи днях творіння», були продовжені автором і в романі «Карантин», за публікацію якого в «самвидаві» В.Максимов був виключений зі Спілки письменників. Проживши понад двадцять років у вимушеної еміграції, Володимир Максимов до кінця своїх днів залишався справжнім російським письменником-гуманістом, який любить Росію і страждає за неї.