Ця книга розповідає про адміністративні труднощі та непрості культурно-психологічні умови, в яких опинявся чиновник, призначений на посаду губернатора. Матеріали доносів, сенаторських перевірок, повідомлень негласних спостерігачів є джерелами виявлення збоїв, зазорів і вразливих місць існувала у Росії першої половини XIX століття системи місцевого управління. Аналіз виявлених свідчень, дає підстави для ревізії існуючих уявлень про адміністративні практики та ресурси влади губернської бюрократії, її конфлікти з органами дворянського самоврядування, пошуку ефективних форм управління, зіткнення особистих та групових інтересів. Результати дослідження будуть цікавими як професійним історикам, так і історикам-аматорам. (Перше видання цієї книги вийшло під назвою «Казанські губернатори в діалогах влади (перша половина XIX століття)», Казань, 2008—228 с.)