Книга присвячена обговоренню «важкої проблеми свідомості» — питання, чому функціонування людського мозку супроводжується суб'єктивним досвідом. Розглядаються витоки цієї проблеми, вперше у чіткому вигляді сформульованій австралійським філософом Д. Чалмерсом на початку 90-х рр. н. XX ст. Аналізується її ставлення до проблеми свідомість-тіло та проблеми ментальної каузальності. На матеріалі творів Дж. Серла, Д. Деннета, Д. Чалмерса та багатьох інших аналітичних філософів критично оцінюються різні підходи до загадки свідомості. У заключній частині книги автор пропонує власне бачення «важкої проблеми», що дозволяє, на його думку, уникнути концептуальних глухих кутів і віддати належне інтуїціям здорового глузду