Дочка Марини Цвєтаєвої та Сергія Ефрона, Аріадна, талановита художниця, літератор, залишила дивовижні спогади про свою матір - рідну людину, велику поетесу, просто жінку з усіма її слабкостями, уподобаннями, талантом... У них були непрості стосунки, трагічні долі. Пройшовши через кола пекла еміграції, злиднів, посилань, таборів, Аріадна Ефрон встигла виконати свій обов'язок - записати те, що пам'ятає про матір, "висловити замовчене". Ці свідчення, незамутнені вигадкою, через довгі десятиліття відкривають нам справжню Цвєтаєву.