Англійський філософ Джон Вільям Данн увійшов до історії філософії XX століття як творець багатовимірної моделі часу. Проаналізувавши відомий феномен сновидінь, що збуваються ("пророчих"), Дані дійшов висновку, що насправді людина у сні переміщається у своє майбутнє по четвертому просторовоподібному тимчасовому виміру. Надалі, провівши експерименти з часом на собі та на інших людях, Данн переконався у своїй правоті та написав про це книгу, яка протягом 1920-х років була інтелектуальним бестселером у Європі. Парадоксальне поєднання фундаментальних ідей психоаналізу (тлумачення сновидінь) та теоретичної фізики (загальна теорія відносності) – своєрідний міждисциплінаризм ідей Данна – дозволило йому стати фундатором темпоральної філософії XX століття. Данн цікавий також тим, що на основі його ідей побудовано всі оповідання Х.Л. Борхеса, який свого часу написав про Дану окреме есе. Книга Данна призначена філософам та філологам, психологам і культурологам, письменникам та поетам, а також любителям науково-фантастичної літератури.