Ігоря Северянина називали «королем поетів», і в цьому є частка правди — царственою та величною ходою його вірші увійшли до золотого фонду срібного віку. У його віршах і тонка лірика, і голосний егофутуризм, пір'я павича мішаються з шампанським, і ось-ось відійде остання електричка на Марс. У іскристій лірі Северянина грають міріадами відблисків декадентство, нігілізм та футуристичні настрої. Поетичний антипод Маяковського, салонний поет, але й у будуарі можна філософствувати. П'ятий том містить прозові твори: книгу «Засновані весни», роботу «Теорія версифікації», нариси, спогади та обрані листи. >