Нова книга Олександра Васькіна розповідає про той чудовий час, коли наша країна вважалася не тільки найбільш читаючою у світі, а й пишучою. Бо в жодній іншій державі не проживало стільки офіційно визнаних письменників – майже десять тисяч осіб: поети, прозаїки, драматурги, сценаристи, перекладачі, критики… Життя радянських письменників було надзвичайно захоплюючим та насиченим – вони працювали в будинках творчості, лікувалися в літфондівських поліклініках, витрачали чесно зароблені гонорари, отримували заслужені премії та ордени, їздили у відрядження країною та за кордон. А ще справляли новосілля у так званих письменницьких будинках, відпочивали на дачах, засідали на з'їздах та у ресторані ЦДЛ. Це найцікавіша розповідь про будні та свята радянських письменників, про їхнє повсякденне життя від відлиги до перебудови (1950—1980-і роки), в якій вистачало місця і гумору, і смутку. Книга заснована на архівних документах та свідченнях очевидців, низка яких публікується вперше.