У книзі дається сучасне трактування історії медицини Росії. Автори – історики медицини – черпають відомості з величезного масиву джерел різного характеру: лікарень, літописів, житій святих і навіть книжкових мініатюр, що дозволило їм висвітлити різні – і досі спірні – питання розвитку давньоруської медицини. У книзі йдеться про застосування медичних знань у Київській Русі, про монастирську медицину, про індійське лікування у Стародавній Русі, про середньовічну хірургію, про організацію лікарської справи. Наголошуючи на оригінальних рисах і певній самобутності російської медицини, автори водночас показують міжнародний характер її розвитку.