Ніяк не живеться спокійно Віктору Орєхову на прізвисько “Тор”. Хоча коли богоборців цікавив спокій? Вони стоять на варті людства, відбиваючи спроби потойбічних сил накласти свої лапи на землю. От і доводиться їм то відьом ганяти, то домовим навіювання робити, щоб не пустували, а то й пояснювати за допомогою доброго слова та бойового молота зальотної нечисті, що їй тут не раді. І навіть звіробіг, що прокинувся після тисячолітнього сну, не справився з хвацькою компанією. Правда Вітя, який прикінчив його, серйозно постраждав, зате й придбав чимало. Відпочиваючий ведмідь перед смертю змішав з хлопцем свою кров, так що не дивно, що тепер на Торі все гоїться як на собаці. Та й очі сяють жовтим і червоним коли сердиться. А вже сила прокинулася й зовсім богатирська. Тільки недаремно давні казали, кому багато дано з того багато запитає. Ось і Тор першого ж дня після лікарні примудрився знайти нові неприємності.