«Морю сниться, ніби воно – небо»: Ісабель біжить до Іспанії з Латинської Америки від диктаторського режиму. На новому місці вона знайомиться з таким же іммігрантом, поетом та перекладачем на ім'я Авенданьо. Але минуле, як і раніше, переслідує обох, і Авенданьо з незрозумілої причини повертається на батьківщину, де пропадає без сліду. У його квартирі Ісабель знаходить два тексти, над якими працював поет: спогади про перебування у полоні під час революції та переклад стародавнього окультного трактату. На їхніх сторінках, просочених кров'ю та стражданнями, поступово розгортається жахлива картина того, що насправді сталося в країні, звідки насилу вирвалася Ісабель. І що більше вона їх читає, то сильніше зростає в ній незрозуміле бажання повернутися додому на свій страх і ризик. Туди, де прокидається щось страшне, приховане туманом і забобонами, але, безсумнівно, живе. «Пробило серце горю час»: бібліотекар, який працює з каталогізацією фольклорних записів з півдня США, несподівано натрапляє на пісню, яка, за легендами, вигадана самим дияволом. І ця мелодія надає жахливий та зловісний вплив на реальність навколо. Намагаючись зняти з себе морок, головний герой хоче знайти місце, де було зроблено запис. І цей шлях приведе його до таємниці, яку краще не відкривати простим смертним.