Містична розповідь про те, як жага марнославства призвела до філософського глухого кута ... "Усі предмети житла із заздрістю бачили грамоту. Вони стогнали, ридали від неуважності до них з боку господаря і гнівно чортихалися, матюкалися, коли Дімон з любов'ю погладжував похвальний лист- коханку, пускаючи ностальгічні сльози зворушення. “Красота моя” – говорив володар грамоти, милуючись своєю нагородою. >