Книга видатного польського поета та мислителя Чеслава Мілоша «Поневолений розум» — задовго до присудження Мілошу Нобелівської премії з літератури (1980) — зробила його ім'я широко відомим у країнах Заходу. Мілош написав цю книгу на еміграції. У 1953 році вона вийшла в Парижі польською та французькою мовами, того ж року з'явилося німецьке видання і кілька англомовних (у Лондоні, у Нью-Йорку, в Торонто), невдовзі — італійська, шведська та інші. У Польщу книга довгі роки провозилася контрабандою, читалася потай, друкувалася в польському самвидаві. Перестав бути сенсацією на Заході та забороненим плодом у нас на Сході, книга стала класикою політичної та філософської публіцистики. Назва, тема, жанр та стиль книги співвіднесені з традиціями Свіфта, Монтеск'є, Вольтера, з традиціями XVIII століття, Століття Розуму. Мілош називає свою книгу трактатом, точніше це трактат-памфлет. Глибина думки поєднується з блиском дотепності. У центрі уваги Мілоша - доля інтелектуалів, особливо письменників, у XX столітті, столітті тоталітаризму, столітті величезного психічного тиску на людей мислячих. Книга трактує про це на прикладі ситуації східноєвропейських інтелектуалів, підданих тиску тоталітарної ідеології. Доля книги, яка жадібно читалася в наступні п'ятдесят років у різних країнах, показала, що інтерес до цієї книги не слабшає.