Пригоди Андрія Прохорова продовжуються. Завершивши в 1557 році блискучий і загалом імпровізований похід у землі Великої Порти він знову вирушає в дорогу. Чи не від великої спраги військової слави, а просто тому, що інакше не виходить. Адже розгромивши внутрішню опозицію Царя він мимоволі зайняв її місце, з усіма проблемами, що випливають. Раптом виявившись зайвою людиною. Мавром, який зробив свою справу. Зрозуміло, що це його не влаштовує. Але, щоб не розв'язувати братовбивчу Громадянську війну з непередбачуваним ефектом, він вирішується скористатися напрацюваннями Наполеона і вирушити до свого «Єгипетського походу». Але єгипет далеко. І через відсутність гербової доводиться вирушати «на курорти Туреччини», охоплені Смутою у всій повноті цього страшного слова. Чи виживе Андрій? Чи зуміє продати задумане? Чи не загрузне в кривавій каші «каламутної води», погнавшись за порожніми ілюзіями?