Пригоди оновленого Олексія сина Петра I продовжуються. Спровокувавши масштабніший стрілецький бунт 1698 року, Льоша зумів підготуватися і «підвести під монастир» не стрільців, але справжніх змовників. Це призвело до загибелі майже всіх його тіток і кузин, а водночас і Милославських, яких зробили цапами-відбувайлами. Успіх? Безперечно, успіх. Однак тепер треба було стримати батька від бездумного вступу до Північної війни. А його підбивали. Очевидно підбивали. Бунтівники хоч і відступили, але нікуди не поділися. І дехто з них бачив успіх їхньої справи в поразці царя якомога важчому. Та й наші закордонні «партнери» мали свої види на Росію…