ЯКБИ ТІЛЬКИ ЦЕ БУЛО ТАК... У тих коридорах темряви, де дітей забирають зі світу й віддають тіні й пороху, Ашеру призначена та сама доля. Він стане міфом. Він стане легендою. Він стане шепотом самої Смерті. Те, чим він був, мертве, забуте. Тепер він — лезо в темряві, зброя, якою володіють його господарі. Вбивця. Проте, незважаючи на всі його тренування та роки пролиття крові, у фізичному стані Ашера є тріщина. Щось у ньому зламано, навіть розв’язане. Частина людства вижила і мріє про свободу. Тепер, стоячи на вістрі ножа, його розум загрожує розплутатися, забираючи його з єдиного шляху, який він коли-небудь знав, і геть від лап Nightfall. Цього ніколи не було зроблено. Вигнання – це не вибір. Це смертний вирок. Але є інше життя, яке кличе його, життя, яке блукає по нетрях і захищає невинних від монстрів, які готові полювати на них. Однак полювання на монстрів нелегке завдання, особливо коли на самого Ашера полюють ті, хто хоче затягнути його назад у Nightfall. Назад до темряви.