Довговолоса жінка переїжджає в будинок священика і підпалює його меблі. Того Різдва вимикається електрика. Лісник закладає свою землю і їде в приморське місто шукати дружину. Він знаходить жінку, яка їсть сама в готелі. Фермер прокидається напівголим і розуміє, що грошей майже немає. Студент Гарварду летить на південь, щоб відсвяткувати свій день народження в кондомініумі свого вітчима на березі моря. Поки запах сіна доноситься з сусідніх полів, підліток-іммігрант чітко формулює причину свого виїзду. А в титульному оповіданні священик чекає на вівтарі наречену і бореться весь цей день весілля зі своїми спогадами про кохання. У своїй довгоочікуваній другій збірці Клер Кіган спостерігає за Ірландією, яка бореться зі своїм минулим, і саме на тлі цього пейзажу в оповіданнях Walk the Blue Fields так чудово сформульовано всі прагнення людського серця.