Наскільки мені відомо, немає жодного великого лиха, яке не було б передбачено, найчастіше навіть у деталях, і обговорено в одному чи кількох літературних творах. (П'єр Байяр) Нова книга П'єра Байяра "Титанік" потоне" настільки ж захоплююча і парадоксальна, як і попередні видані російською бестселери: "Мистецтво розмірковувати про книги, яких ви не читали", "Мистецтво розмірковувати про країни, в яких ви не бували" та "Справа собаки Баскервілей". Цього разу Байяр висуває припущення, що літературні твори здатні як описувати сьогодення чи оповідати минуле, а й передбачати майбутнє. Відправною точкою для переконливої і красивої гіпотези послужив мало кому відомий факт: американський письменник Морган Робертсон у своєму романі описав загибель "Титаніка" за 14 років до катастрофи, яка вразила сучасників, і резонанс від якої досі не вичерпався. Байяр наводить найцікавіші літературні приклади, що підтверджують пророчий дар письменників – нехай навіть не підозрюють про його існування. П'єр Байяр (р. 1954) – французький публіцист та філолог, автор майже двох десятків книг, спеціаліст з літературознавчого епатажу та психоаналітик, професор університету Париж VIII.