Досі версія загибелі імператора Олександра II, складена Романовими одразу після події 1 березня 1881 року, вважається офіційною. Формула вбивства, як і раніше визначається як терористичний акт революційної партії «Народна воля», з самого початку стала безперечною і не викликала до себе пильного інтересу з боку істориків. Провівши формальний суд над виконавцями вбивства, Олександр III поспішив відправити під сукно історії скандальне усунення чинного імператора. Автор книги провів своє розслідування і переконливо відповів на запитання, хто з вінценосної сім'ї стояв за вбивцями і винен у загибелі царя-реформатора і який слід тягнеться від трагічної загибелі Олександра II до революції 1917 року.