Люди вибудовують тисячі ілюзій, щоб виправдати своє існування. Свідомість людини – помилка. Ми – її діти, які нібито живуть у світі свобод. У будь-якому разі сценарії написані, а ролі розподілені. І сьогодні я піду за лаштунки... Я дістав з кишені дванадцять скріплених між собою листів, поклав їх на край і притиснув пляшкою коньяку. Крок, і ось, через кілька секунд, земля. Через невизначений час я розплющив очі. Я живий. Свідомість наполягає: «Закінчи розпочате!» І ось я покірно плетуся на черговий дах, який, напевно, буде останнім. «Ну, ласкаво просимо» – подумав я і пройшов під бляклою табличкою «Під'їзд 20/В».