З життя... До смерті... Тебе. У нескінченних аркушах шукати замітки про нас. У сумному, дуже сумному світі, пам'ять – в'язниця. Пошепки знати про головне і бачити, як розквітає нуарний портрет мого чарівництва. Я став би привидом. Небагато нас описати перед тим, як заснути. Зустрінемось усередині снів? Знову? Ласкаво просимо до світу. Світ уривків з пам'яті. Світ в ім'я її ж. Містить нецензурну лайку.