— Ресталь, я наказую тобі! — по обличчю пробігла брижі білих лусочок, а мій дракон схилив голову, визнаючи звіра Ульроса сильним. — Ти догоджуватимеш їй, надаватиме знаки уваги, розмовлятимеш з нею і з'ясовуватимете все, що мені потрібно! А власну гордість притиснеш до найкращих часів. Потім, коли все вирішиться, а Елоїзь опиниться на копальнях або одружена з найдрібнішим поміщиком у якомусь глухому місці, тоді й згадаєш про своє справжнє ставлення до неї. Яким би воно не було насправді. — Моє ставлення?! Я ненавиджу її та її сімейку. Мені гидко перебувати з нею в одному приміщенні, а ти просиш грати роль палкого закоханого. Адже подібне не сподобається моїй Ельзі… — Про графиню поки що доведеться забути. І це ще один наказ. КОРОЛІВСЬКИЙ НАКАЗ!