Досі про феномен Ганзи та її значення в житті середньовічної Європи, в тому числі й історії Русі, російський читач за винятком вузького кола фахівців нічого не знав. Протягом XIV-XV ст. Ганза (торгова спілка німецьких міст) монополізувала західноєвропейську торгівлю і була головним посередником у торгових зв'язках між Центральною, Східною та Північною Європою. Новгород у всі часи був одним із головних торгових партнерів Ганзи. Як сказано сучасним письменником Б. Кисельовим, «там, де Пегр I рубав вікно в Європу, за часів Новгорода двері були навстіж». У книзі вперше в науково-популярній формі розповідається про зародження новгородсько-ганзейських контактів, їх становлення та розвиток. З різноманітних джерел висвітлюється дуже суперечлива історія новгородсько-ганзейських відносин, сповнена конфліктами, взаємними претензіями і зіткненнями. Водночас продемонстровано постійну зацікавленість сторін у продовженні та розвитку новгородсько-ганзейських зв'язків. Особливу увагу приділено правилам ведення торгівлі та правовим нормам, що існували в середньовіччі. У книзі докладно викладається історія ганзейської контори у Новгороді, яка була однією з головних контор Ганзи поряд із конторами у Бергені, Брюгзі та Лондоні. Окрема глава, автором якої є Є. Р. Сквайре, присвячена мовному аспекту новгородсько-ганзейських зв'язків. У роботі широко використовуються численні ганзейські джерела, давньоруські документи, магериачі археологічних розкопок у Новгороді. читачів.