«Різати життя на шматки: дитинство – перша книга, шлюб – друга, велика позашлюбна пристрасть – третя, хвороба дитини – четверта, це мені не цікаво. Я волію розповідати історії, які захоплюють мене далеко звідси»,— говорила Франсуаз Шандернагор після своєї третьої книги про Францію XVII століття. Але через п'ять років вона напише роман про себе, про своє розлучення, про своє загибле кохання, про відродження до життя. Роман «Перша дружина» приніс випускниці Вищої школи Національної адміністрації, члену Державної Ради Франції славу однієї з провідних письменників країни.