Писав я «Буридани» дванадцять років. Ідею сімейного роману мені підказала дружина, письменник Гоар Маркосян-Каспер, вона ж і переклала його з естонської мови на російську. У тебе така цікава сім'я, чому ти не хочеш написати про неї роман? якби прізвище починалося зі складу "бу" - адже до мене вже написані два знаменитих сімейних романи, один називається "Будденброкі", а інший - "Буссарделі" ("Сім'я Буссардель"). І тут її осяяло: «А ти назви їх Буриданами!». Зрозуміло, від історії моєї власної сім'ї я місцями відійшов навіть дуже далеко, адже це все-таки роман. А ще я додав до вигаданих героїв кілька реальних історичних осіб, які вплинули на долю Європи від початку ХХ століття до початку XXI і навіть довше. Гоар називала ці глави «родзинками в кексі», і мені цікаво, як їх сприйме російський читач. В оригіналі роман у результаті був виданий у восьми томах. Це сталося мимоволі: закінчивши черговий том, я передавав його у видавництво, а сам розпочинав роботу над наступним. Однак коли постало питання про російське видання, ми з Гоар відразу вирішили, що його треба здійснити більшими шматками, зібравши під однією обкладинкою як мінімум два естонські томи. І ось перед вами перша з цих книг – приблизно чверть усієї епопеї. На жаль, Гоар її вже не побачить, вона померла позаминулого року. Але як би вона зраділа!